- займенник-прикметник
- займе́нника-прикме́тника, ч.Займенник, що виступає замість прикметника.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
займенник — а, ч. Частина мови, до якої належать слова, що не називають особи, предмета, якості або числа, а тільки вказують на них, виступаючи замість іменників, прикметників або числівників … Український тлумачний словник
Граматичні зауваги — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка честь Богу // честь Богові // Використовуючи у Д. в. закінчення ові ( еві), можна чіткіше розмежувати функції відмінків Р. в. і Д. в. (Ант., 29; КС, 160) Логосу // Логоса (друга… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
жадний — 1 прикметник жадібний рідко жадний 2 займенник жодний рідко … Орфографічний словник української мови
за — прийм. За; прийм., що вживається з родовим, знахідним, орудним відмінками іменників, прикметників, займенників, числівників: око за око, зуб за зуб, за когоси. Слово за може виконувати роль префікса в іменниках: зарін, закуп. Сполучаючись із… … Словник лемківскої говірки